Амброзія полинолиста – один з небезпечних карантинних організмів. Через свою виняткову шкодочинність, негативний вплив на здоров’я людей амброзія посідає одне з перших місць серед злісних бур’янів. 

Амброзія полинолиста засмічує усі польові культури, сади, городи, узбіччя доріг, залізничні насипи, луки та пасовища, пустирі та інші необроблювані землі. Надмірно висушує і виснажує ґрунти, при великому забур'янені культурні рослини гинуть.

Амброзія полинолиста відзначається великою біологічною активністю. Вона здатна заглушити та витіснити не тільки культурні, а й дикорослі рослини, захоплюючи таким чином нові земельні ділянки і площі. Спостерігаючи за амброзією можна сказати, що вона справжній «зелений агресор»: успішно витісняє злаки, подорожник, ромашку, череду та рослини, які прикрашають ландшафт.

ШКІЛЬНІ ЛІЦЕЇ В УМОВАХ ПЕРЕХІДНОГО ПЕРІОДУ

 
Сучасний ліцей – це  особливий, професійно орієнтований  заклад освіти, головною метою якого є здобуття профільної освіти, тобто, забезпечення всебічного розвитку, навчання, виховання, виявлення обдарувань, соціалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві, має прагнення до самовдосконалення і здобуття освіти упродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору професії та самореалізації, громадянської активності; завданням ліцеїв є формування в учнів компетентностей, визначених Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та державними стандартами.  
Головна відмінність ліцею від інших закладів освіти полягає в тому, що ліцей орієнтований на практичну діяльність, а освітній процес здійснюється за обраним освітнім закладом профілем і орієнтований на освоєння майбутньої спеціальності.

Сьогодні на фасаді Гребінківської гімназії, яку свого часу із відзнакою закінчив Руслан Тіль, відбулася церемонія відкриття меморіальної дошки на честь нашого земляка, Героя, який віддав своє життя за свободу та незалежність України.

20 січня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Звірове Покровського району Донецької області загинув молодший сержант, командир інженерно-саперного відділення 2 інженерно-саперного взводу 2 механізованого батальйону ЗСУ — Руслан Юрійович Тіль.

Народився Руслан  24 березня 1987 року у місті Гребінка, з юних років виявляв сумлінність, розум і доброту. Після завершення навчання у рідній гімназії він вступив до Кременчуцького політехнічного інституту, де навчався на факультеті «Біомедична інженерія». У подальшому здобув фах кухаря, працював у різних установах, зокрема в Гребінківській райдержадміністрації та на елеваторі Державної продовольчо–зернової корпорації України.

Коли почалася повномасштабна війна, Руслан не залишився осторонь. У січні 2023 року він став до лав Збройних Сил України. Його бойовий шлях — це приклад мужності, вірності присязі та жертовності. Він мріяв про мир, про повернення додому, але віддав найдорожче — своє життя — заради майбутнього України.

22 травня 2025 року, захищаючи Батьківщину від російських загарбників, виконуючи бойове завдання біля населеного пункту Ветеринарне Харківського району Харківської області, загинув Василь Васильович Бурчило.

Василь Бурчило народився 26 вересня 1990 року в місті Рахів, Закарпатської області. У 1997 році родина переїхала до села Овсюки, де він навчався в місцевій школі. Після її завершення вступив до Київського будівельного коледжу.

У 2010 році Василя призвали до лав Збройних Сил України. Після служби одружився, у 2014 році народився син Максим. Василь був працьовитою та доброю людиною, працював як в Україні, так і за кордоном. У всіх, хто знав його, залишив по собі лише добру пам’ять.

Із початком повномасштабного вторгнення він приєднався до територіальної оборони, згодом — до бойової частини ЗСУ. Служив на посаді командира зенітного ракетного взводу, мав звання сержант. За сумлінну службу неодноразово відзначався грамотами, подяками, а головне — повагою побратимів.

Останній шлях Героя пройшов крізь живий коридор із квітів, сліз та молитви. Рідні, друзі, земляки, побратими провели Василя в останню путь. До родини із щирими словами співчуття звернулися міський голова Віталій Колісніченко, староста Овсюківського округу Сергій Марченко, військові побратими, настоятель Свято-Миколаївського храму отець Миколай.

Герої живуть, доки ми їх пам’ятаємо. Подвиг Василя Бурчила — символ мужності, сили духу й самопожертви заради майбутнього України.

Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким та побратимам.
Вічна пам’ять Захиснику! Вічна слава Герою!

У Гребінці відбулася знакова подія — на фасаді Опорного закладу ЗОШ І–ІІІ ступенів №4 урочисто відкрито меморіальні дошки на честь загиблих Захисників України — Артема Андрієвського та Миколи Коровашкіна.

На церемонії були присутні родини загиблих, представники міської ради, педагоги, учнівська молодь та жителі громади. Міський голова Віталій Колісніченко у своєму зверненні висловив щирі співчуття родинам Героїв, підкресливши, що їхній подвиг є гідним прикладом для прийдешніх поколінь. Він також наголосив:
Гребінківська міська рада послідовно реалізовує політику пам’яті та вшанування Захисників України, адже збереження історичної правди та імен Героїв — наш громадянський обов’язок.

Артем Андрієвський загинув 27 травня 2024 року, захищаючи незалежність України в Покровському районі на Донеччині. Він був жителем м. Гребінка, щирим патріотом, гідним сином України. На річницю його загибелі громада вшанувала Героя покладанням квітів на Алеї Пам’яті.

Микола Коровашкін родом із Гребінки, тривалий час проживав у Харківській області. У 2023 році добровільно вступив до лав ЗСУ, служив розвідником. Загинув 10 липня під час виконання бойового завдання поблизу села Григорівка на Донеччині.

Меморіальні дошки — це не лише символи скорботи, а й щире свідчення вдячності громади за найвищу жертву — життя, віддане за Україну.

Вічна пам’ять Артему Андрієвському та Миколі Коровашкіну. Слава Героям!

З метою соціального захисту дітей військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, інших працівників органів сектору безпеки і оборони (зокрема звільнених з військової служби, служби цивільного захисту, служби в поліції), що загинули (померли) чи зникли безвісти, стали особами з інвалідністю внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) під час виконання службових обов’язків, пов’язаних із їх безпосередньою участю в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України, що брали та беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України; учасників бойових дій органів сектору безпеки і оборони Міністерство внутрішніх справ України за підтримки Уряду України ініціювало утворення ліцеїв безпекового спрямування та національно-патріотичного виховання, положення про які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2024 року № 420.