За 2022 рік до Головного управління ДПС у Полтавській області звернулось 46 запитувачів публічної інформації

Протягом січня – грудня 2022 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області опрацьовано 46 запитів на публічну інформацію, з яких: від фізичних осіб – 26 (57 відс.); від юридичних осіб – 13 (28 відс.); від об’єднань громадян – 5 (11 відс.); від ЗМІ – 2 (4 відсотка).

Так, найбільш запитуваною була інформація щодо:

- діяльності підприємств та фізичних осіб - підприємців;

- відомостей про третіх осіб;

- документів, які знаходяться у володінні Головного управління ДПС у Полтавській області.

За результатами розгляду запитів на отримання публічної інформації: задоволено або перенаправлено за належністю – 24, відмовлено – 22 запитувачам.

Відповіді на запити були своєчасно направлені на вказані поштові та електронні адреси.

У роздрібній торгівлі  продається  горілка, наприклад, в пляшках по півлітра, маркована марками акцизного податку, на яких проставлені різні суми акцизного податку – 25,392  грн.  та  26,662 грн.  Чи є тут порушення чинного законодавства?  

З 01 березня п. р.  згідно Закону України від 30.11.2021 р. N 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» змінилися ставки акцизного податку на деякі види алкогольної продукції, зокрема на спирт етиловий  ставку акцизного податку встановлено в розмірі  133,31 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту; до 01 березня ставка складала 126,96 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту.

В розрахунку на лікеро-горілчану продукцію міцністю 40 % акциз складає: з 01 березня 2022 року – 53,324 грн. за 1 літр напою (горілки), відповідно 26,662 грн. за 0,5 літра напою ; до 01 березня 2022 року – 50,784 грн. за 1 літр та 25,392 грн. за 0,5 літра.

Згідно частини четвертої статті 11 Закону України від 19.12.1995 р. №481-95/ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації, в межах терміну придатності для споживання.

При цьому алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну, до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації, в межах терміну придатності для споживання.

Таким чином, якщо лікеро-горілчану продукцію вироблено після 01 березня 2022 року (дата розливу зазначена  на пляшці), то  пляшки горілки міцністю 40 %  мають були марковані  марками акцизного податку, на яких зазначено  суму акцизного  податку  за одиницю продукції:  0,25  літра -  13,331 грн., 0,5 літра -  26,662 грн., 0,7 літра – 37,327 грн., 0,75 літра – 39,993 грн.,  1,0 літр – 53,324 грн.

Лікеро-горілчана продукція міцністю 40 %, яку вироблено до 01 березня 2022 року, має бути позначена марками акцизного податку: пляшки місткістю 0,25 літра – 12,696 грн., 0,5 літра – 25,392 грн., 0,7 літра – 35,549 грн., 0,75 літра – 38,088 грн.,  1,0 літр – 50,784 грн.

Запитували? Відповідаємо!  

Як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо нерухомого, рухомого майна, корпоративних прав, цінних паперів, права на отримання дивідендів, процентів інших активів?

Відповідно до підпунктів «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі:

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

номінальна вартість прав грошової вимоги;

вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;

вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.

За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує: одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 березня 2023 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Які вимоги до здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів діятимуть з 1 січня 2023 року?

На даний час питання здійснення розрахунків з використанням спеціальних платіжних засобів регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 № 878. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» визначено нові умови для здійснення розрахунків.

Так, відповідно до пункту 1 постанови № 894, торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно:

1) з 1 січня 2023 – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 цього пункту);

2) з 1 січня 2024 – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 цього пункту);

3) з 1 січня 2025 – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 цього пункту);

4) з 1 січня 2026 – торговці - фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої групи, торговці, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.

Вимоги пункту 1 цієї постанови не поширюються на торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та протягом трьох місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій.

Відповідно до пункту 4 постанови № 894 постанова КМУ від 29.09.2010 № 878 втрачає чинність 1 січня 2023 року.

Головне управління ДПС у Полтавській області