Сьогодні по обіді біля Майорщинської філії ЦКіД відбувся траурний мітинг та прощання із Захисником України Мелконяном Кареном Артуровичем. Жителі Гребінківської громади, друзі, знайомі приїхали до Майорщини, щоб долучитися до церемонії прощання із загиблим Захисником та гідно провести в останню земну дорогу воїна.
Захищаючи свободу та незалежність України, під час виконання бойового завдання загинув наш земляк — солдат МЕЛКОНЯН КАРЕН АРТУРОВИЧ.
Народився Карен Мелконян 10 липня 2000 року. Проживав з родиною у місті Пирятин, де закінчив 11 класів. Згодом навчався на перукаря в місті Полтава, а у цивільному житті працював на будівництві. Він був надзвичайно товариським, мав багато друзів, щиро любив спорт та грав у футбол.
Бойовий вишкіл солдат Карен Мелконян пройшов у АТО. Під час повномасштабного вторгнення був призваний на військову службу 9 вересня 2025 року та служив на посаді марксмена 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 1 штурмової роти 2 штурмового батальйону. Він прагнув жити на повну, проживав цікаве, активне життя, але безжальна війна обірвала всі його плани та мрії.
Життя відважного захисника обірвалося 14 жовтня 2026 року в районі населеного пункту Лісне Запорізького району Запорізької області. Під час виконання обов’язків військової служби внаслідок ворожого удару FPV-дрону Карен отримав поранення, несумісні з життям… У полеглого Героя залишився батько…
Траурний мітинг розпочала перша заступниця Гребінківського міського голови Леся Радченко. Леся Миколаївна висловила щирі співчуття рідним Карена. Присутні вшанували всіх загиблих Героїв Хвилиною мовчання. Від імені Майорщинського старостату виступила і висловила щирі співчуття рідним староста Сікач Олена. Також слова підтримки рідним висловив представник Гребінківського відділу Лубенського ТЦК та СП.
Разом із священнослужителями присутні помолилися за упокій душі загиблого воїна.
Ще один український Захисник віддав своє життя за майбутнє рідної землі, за можливість жити під мирним небом. За кожною такою звісткою — зруйновані мрії, нездійснені плани, невимовний біль рідних і близьких. Це втрата, яку неможливо виміряти словами, і рана, яка назавжди залишиться в серцях тих, хто любив, чекав і сподівався на зустріч з Кареном.
Неможливо звикнути до болю втрат. Неможливо знайти слова, які втамують розпач і повернуть найдорожчу людину. Сьогодні вся громада схиляє голови в глибокій скорботі, розділяючи біль родини полеглого Воїна.
