Якими документами ФО може підтвердити, що вона подала одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, де задекларувала суму коштів, розміщених на поточному рахунку в банку іноземної держави, та сплатила збір, з метою проходження процедури фінансового моніторингу у разі перерахування цих коштів на рахунок банку України?

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.

Згідно з п. 6 підрозд 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одноразову (спеціальну) добровільну декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому відповідно п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація – це декларація, в якій відображається така інформація (дані), зокрема:

відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених ПКУ випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України);

відомості про об’єкти декларування, визначені п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них, зокрема дані про вид, розмір та валюту активу, класифікацію банківських металів;

відомості про об’єкти декларування, визначені підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;

самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;

ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Одночасно слід зазначити, що одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається безпосередньо декларантом до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених цим підрозділом (п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ).

Крім того, положеннями частини першої ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393) передбачено право громадян України на звернення, зокрема до органів державної влади із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів.

Згідно з п.п. 19 прим. 1.1.28 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ до функцій контролюючих органів належить надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, з метою отримання інформації щодо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації та суми сплаченого збору з одноразового декларування платник податків має право звернутися до контролюючого органу із відповідною заявою, відповідь на яку буде надана у порядку та строки, визначені діючим законодавством.

Діє оновлений Порядок розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу

Згідно з частиною 4 статті 25 Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями, далі - Закон №2464-VI) у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Пунктом 14 статті 25 Закону №2464-VI передбачено, що порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень податкового органу щодо нарахування пені та застосування штрафів. Звертаємо увагу платників податків, що наказом Міністерства фінансів України від 30.08.2021 №489 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 грудня 2015 року № 1124» (далі – наказ №489) викладено в новій редакції Порядок розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу (далі - Порядок). Порядок визначає процедуру подання та розгляду апаратом ДПС скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - вимога) та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу та скарг банків на рішення про накладення фінансових санкцій (далі - рішення). Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. Порядок не застосовується щодо оскарження вимог та/або рішень податкових органів, дій або бездіяльності їх посадових осіб та інших працівників, якщо законодавством встановлено інший порядок оскарження таких вимог та/або рішень, дій або бездіяльності, а також у разі оскарження постанов, прийнятих у справах про адміністративні правопорушення.

Не підлягають адміністративному оскарженню:

- зобов'язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником;

- вимоги та/або рішення, які оскаржувалися, та скарги щодо яких були розглянуті згідно з вимогами Порядку;

- вимоги та/або рішення, які оскаржені платником у судовому порядку.

Порядок приведено у відповідність до вимог Закону України від 16.01.2020 № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» та Закону №2464-VI, а саме:

- скорочено строк розгляду скарги з 30 до 20 календарних днів, передбачено можливість продовження строку розгляду до 60 днів та визначено, з якої дати скаргу вважають задоволеною на користь платника єдиного внеску у зв'язку із закінченням строку її розгляду;

- оновлено форму Рішення про залишення скарги без розгляду (додаток 1 до Порядку) та форму Рішення про результати розгляду скарги (додаток 2 до Порядку);

- розширено та конкретизовано перелік відомостей, які має містити скарга;

- встановлено, що скарги на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) та/або рішення про нарахування пені та накладення штрафу в паперовій та/або електронній формі (через електронний кабінет) подаються безпосередньо до апарату ДПС. Рішення апарату ДПС є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку;

- визначено, що якщо останній день строку подання скарги припадає на вихідний, неробочий або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Апарат ДПС залишає скаргу без розгляду повністю або частково в разі, якщо:

- скаргу не підписано особою, яка подала скаргу, чи її представником або до скарги не додано належно оформлених та завірених документів, які підтверджують повноваження представника на її підписання;

- скаргу подано з пропущеним строком для подачі такої скарги, крім випадків, передбачених пунктом 3 розділу III цього Порядку;

- скарга надійшла до податкового органу, який не уповноважений її розглядати;

- до прийняття рішення по скарзі від платника єдиного внеску, який її подав, надійшла заява про її відкликання (відмова від скарги) повністю чи частково;

- платник єдиного внеску оскаржив до суду рішення податкового органу;

- платником єдиного внеску до апарату ДПС раніше було подано скаргу з цього самого питання.

Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет»  

Відповідно до п. 70.7 ст. 70 розд. ІІ Податкового кодексу України та Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822, фізичні особи зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну таких даних протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за ф. №5ДР або Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та номером паспорта за ф. №5ДРП відповідно.

Заяву № 5ДР можна подати фізичній особі – платнику податків у паперовій формі (до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, – до будь-якого контролюючого органу) та в електронній формі (з копіями підтверджуючих документів,  необхідних для внесення змін до Державного реєстру) за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (cabinet.tax.gov.ua) (далі – Електронний кабінет).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДПС.

Електронний кабінет складається із двох функціональних частин: відкрита  (загальнодоступна) та приватна (особистий кабінет).

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів – кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом відкрита та приватна частина Електронного кабінету містять режим «Допомога», в якому розміщено інструкцію користувача по кожному режиму Електронного кабінету.