Запитували? Відповідаємо!

Чи є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування доходи фізичної особи, отримані від здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації її як ФОП та, відповідно, без сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), у тому числі внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення та/або стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження?

Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особам належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539) внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема, розд. ХХ «Перехідні положення» доповнено підрозд. 9 прим. 4.

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування в порядку, строки і розмірах, встановлених ПКУ, та виконання інших умов, визначених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) не є окремим спеціальним порядком офіційного визнання або підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на активи, щодо яких подається така Декларація.

Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – декларант) (п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання Декларації.

Разом з цим, п. 5 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що об’єктами декларування не можуть бути, зокрема:

а) активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:

ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);

ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

порушеннями у сфері валютного законодавства;

порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого п. 12 ст. 50 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями;

б) активи фізичної особи, які належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-ІІІ із змінами та доповненнями (далі – ККУ);

Враховуючи викладене, не є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, з яких не було сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори в періоди до 01 січня 2021 року щодо яких розпочато досудове розслідування або судове провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим.1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) ККУ.

Водночас, якщо фізична особа має активи одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, з яких не було сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори в періоди до 01 січня 2021 року, та щодо таких активів не розпочато досудове розслідування або судове провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) ККУ, то така особа може самостійно прийняти рішення щодо подання Декларації.

Житловий будинок перебуває у спільній сумісній або спільній частковій власності трьох осіб? Чи є він об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Згідно з п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.

До таких активів відносяться, зокрема, об’єкти житлової нерухомості, розташовані на території України, які станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належали фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв. м., або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв. м., за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення.

Отже, у разі якщо об’єкт нерухомого майна у вигляді житлового будинку, що належить фізичній особі на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться на території України та/або за її межами станом на дату подання Декларації був одержаний (набутий) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, то такий об’єкт майна може бути об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування. При цьому фізична особа самостійно приймає рішення щодо визначення активів, які будуть зазначені нею у Декларації.

Про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій

Лубенський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що суб’єкт господарювання, який здійснює розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язаний у разі виявлення несправностей реєстратора розрахункових  операцій  (далі – РРО)  чи  програмного РРО (далі – ПРРО) повідомити про це центр сервісного обслуговування та контролюючий орган, у якому такий суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків.

Терміни, протягом яких суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган про несправність РРО та/або ПРРО, встановлені п. 16 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265): у разі виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю, повідомлення в довільній формі надсилається письмово або засобами телекомунікацій до контролюючого органу, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження; до центру сервісного обслуговування – протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження; у разі виявлення несправностей ПРРО суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника ПРРО та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за встановленою формою. Форму № 2-ПРРО «Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій» затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23 червня 2020 року № 317  (додаток 2 до Порядку № 317).

Нормами Закону № 265 не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю, але за непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону № 265.