Сьогодні у Гребінківській громаді провели в останню земну дорогу Героя, захисника Олександра Ігнатенка, який довгий час вважався зниклим безвісти.
Ще одна родина отримала найстрашніше сповіщення, яке тільки може принести війна. Україна втратила ще одного Героя, який віддав своє життя за свободу і незалежність нашої держави.
Олександр народився 8 травня 1984 року в місті Радомишль Житомирської області. У 1991 році пішов до школи, де здобув освіту, а після закінчення 11 класів, у 2002 році, переїхав до Києва. Там він працював, будував своє майбутнє, зустрів кохану дружину. Разом вони мріяли про щасливе життя, про родину, про мирне небо над головою.
Проте 24 лютого 2022 року ці мрії були жорстоко зруйновані. Ворог підступно вторгся на нашу землю. Київ, який був їхньою спокійною домівкою, став небезпечним місцем. Довгі дні і ночі вони провели під обстрілами, відчуваючи страх і невизначеність.
Але Олександр знав: він зобов’язаний захистити свою дружину, яка носила під серцем їхню дитину. Наприкінці весни 2022 року йому вдалося вивезти родину до Гребінки – рідного міста дружини.
Тут він працював на різних роботах, бо мав золоті руки – усе, за що брався, робив сумлінно й майстерно. У жовтні 2022 року він став найщасливішим чоловіком – у нього народилася донечка. Але радість батьківства тривала недовго, бо 20 лютого 2023 року Олександр, залишивши все, що любив понад життя, пішов боронити Україну.
Він склав військову присягу на вірність українському народові і, як справжній воїн, залишився їй вірним до останнього подиху. Служив солдатом, навідником 2-ї аеромобільної роти аеромобільного батальйону. 2 серпня 2023 року поблизу населеного пункту Новоселівське Сватівського району Луганської області зв’язок із ним обірвався… Довгий час він вважався зниклим безвісти.
Та, на жаль, підтвердилася найгірша звістка – Олександр загинув, віддавши своє життя за свободу і незалежність України.
Траурний мітинг відбувся на площі біля приміщення міської ради,рідні, друзі і багато гребінківців прийшли, щоб провести в останню земну дорогу захисника. Зі словами щирих співчуттів до рідних звернувся міський голова Віталій Колісніченко, старший офіцер відділення рекрутингу та комплектування 5-го відділу Лубенського РТЦК та СП, капітан Сергій Куліков.
Хвилиною Мовчання присутні вшанували пам’ять наших земляків, які загинули за свободу і незалежність нашої держави.
Усі присутні разом із настоятелем Свято-Миколаївського храму отцем Миколою помолилися за упокій душі Героя.
Олександр Ігнатенко був мужнім воїном, вірним товаришем, люблячим чоловіком і батьком. Він не зламався, не відступив, а до кінця виконував свій обов’язок перед Батьківщиною.
Розділяємо цей нестерпний біль і висловлюємо глибокі співчуття його рідним та близьким. Словами неможливо передати, як важко втрачати найдорожчих. Але ми знаємо одне: ворог не здолає Україну, бо на її захисті стоять такі Герої, як Олександр.
