1. Як радіоактивність харчових продуктів може впливати на людину?
За звичайних умов люди щодня зазнають впливу природних, а також створених людиною джерел радіоактивного випромінювання. Щодня в легені та травний тракт людини потрапляють радіонукліди, що містяться у повітрі, харчових продуктах та воді.
У разі витоку радіоактивних елементів внаслідок ядерної або радіологічної аварійної ситуації в харчових продуктах може бути додаткове радіаційне забруднення.
2. Чи вплине ядерна або радіологічна аварійна ситуація на всі харчові продукти?
Ні, вона вплине не на всі харчові продукти. Малоймовірне радіоактивне забруднення розфасованих харчових продуктів. Так, від нього захищені консерви та вироби в пластиковій упаковці, особливо герметичній. Ситуація не вплине на харчові продукти, які були відвантажені або запаковані виробником до початку надзвичайної ситуації. Разом з тим, забруднення загрожує харчовим продуктам, що виробляються в районах, що потрапили в зону дії ядерної або радіологічної аварійної ситуації.
3. Як безпечно харчуватися та пити воду у разі ядерної аварійної ситуації?
Безпечним є вживання харчових продуктів, які були розфасовані в герметичну тару до моменту аварії, наприклад консервів та продукції, укладеної у пластикову упаковку. Також безпечною є їжа, яка зберігалася у холодильнику або морозильній камері.
Перед відкриттям протріть харчові контейнери вологою тканиною або чистим рушником. Перед використанням протріть кухонне приладдя вологою тканиною або чистим рушником. Використану тканину чи рушник покладіть у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер і залиште у недоступному місці, подалі від людей і тварин.
Майте запас води у пляшках чи інших герметичних контейнерах. Напої у холодильнику теж безпечні для вживання.
Вживайте воду лише з перевірених джерел: допоки місцева влада не повідомить про безпеку водопровідної води, пийте лише воду з пляшок.
Вода в інших ємкостях у вашому домі, таких як зливний бачок унітаза або водонагрівач, не буде містити радіоактивних речовин. Водопровідну або колодязну воду можна використовувати для миття поверхонь.
4. Які загальні рекомендації можна дати споживачам та виробникам харчових продуктів у разі ядерної аварійної ситуації?
На ранніх етапах надзвичайної ситуації за відсутності безпосередньої небезпеки рекомендується:
- закрити пластиковою плівкою або непромокальним брезентом харчові продукти та корми для тварин, що зберігаються просто неба;
- закрити вентиляційні отвори у теплицях вирощування рослин;
- сільськогосподарських тварин закрити в приміщеннях;
- до виявлення радіоактивних опадів зібрати і вкрити весь дозрілий урожай; і
- після опадів та реєстрації забруднення утриматися від збирання врожаю та чекати на подальші вказівки.
У коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі в районах, де підтверджено серйозний рівень забруднення, можна вжити низку інших заходів, зокрема:
- утримуватися від вживання молока та овочів місцевого виробництва;
- відмовитися від забою сільськогосподарських тварин;
- не вживати в їжу та не вести промисел водних тварин та рослин (у тому числі риби, ракоподібних та водоростей); і
- відмовитися від полювання, збирання грибів та інших дикорослих їстівних рослин.
5. Які наслідки для здоров'я від вживання забруднених радіацією харчових продуктів?
Вживання забруднених радіонуклідами харчових продуктів в умовах ядерної або радіологічної аварійної ситуації підвищує рівень внутрішнього опромінення організму та може збільшити ризики для здоров'я, пов'язані з впливом радіації. Ступінь ризику залежить від того, які радіонукліди надходять до травного тракту, а також від отриманої дози радіації.
Наприклад, радіоактивний йод, що потрапляє в травний тракт із забрудненою їжею або питтям або в органи дихання із забрудненим повітрям, накопичується в щитовидній залозі та підвищує ризик розвитку раку щитовидної залози. Радіоактивний йод втрачає половину своєї радіоактивності за вісім днів (так званий період напіврозпаду), а через кілька тижнів повністю втрачає радіоактивність (радіоактивний розпад).
Щоб запобігти накопиченню радіоактивного йоду в щитовидній залозі, використовуються таблетки стабільного йоду (йодиду калію), який насичує залозу і перешкоджає поглинанню радіоактивного йоду (додаткову інформацію про йодну блокаду щитовидної залози див. за адресою https://www.who.int/publications/i/item/9789241550185.
З іншого боку, радіоактивний ізотоп цезію, період напіврозпаду якого становить 30 років, залишається у навколишньому середовищі протягом багатьох років. На відміну від йоду він рівномірно розподіляється в організмі. Вплив радіоактивного цезію, як і інших радіонуклідів, може підвищити ризик розвитку деяких видів раку.
Джерела інформації:
Всесвітньої організації охорони здоров’я https://cutt.ly/5BGBJpt
Центр громадського здоров’я МОЗ України https://phc.org.ua/news/scho-robiti-u-razi-radiaciynoi-avarii
