В якому випадку декларант звільняється від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та від обов’язку нарахувань та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання (набуття) активів, зазначених таким декларантом в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації?

Відповідно до абзацу другого п. 13 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сплата декларантом у повному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір), у тому числі донарахування грошового зобов’язання, у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, звільняє такого декларанта від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та від обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання (набуття) активів, зазначених таким декларантом в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація) (у межах складу і вартості активів, зазначених в Декларації як об’єкт і база для нарахування Збору), що мали місце у будь-якому з податкових періодів до 01 січня 2021 року.

Чи можна повернути надміру сплачені суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відповідно до абзацу першого п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) підлягає в порядку, передбаченому підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, камеральній перевірці, яку контролюючий орган проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної Декларації.

У разі виявлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір), декларант, який подав відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, зобов’язаний сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою контролюючого органу, та подати уточнюючу відповідну Декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення (абзац четвертий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з абзацом четвертим п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у разі подання декларантом уточнюючої Декларації якщо сума Збору, визначена в уточнюючій Декларації, є меншою за суму Збору, сплачену на підставі попередньо поданої Декларації, повернення надміру сплаченої суми Збору здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.

Згідно з п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Який порядок та підстави відмови в реєстрації РРО?

Контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО), за наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО, надає або надсилає суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови або про таку відмову повідомляє у другій квитанції у разі подання заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО) в електронній формі.

Контролюючий орган відмовляє в реєстрації РРО, якщо, зокрема:

- РРО вже зареєстрований;

- модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО;

- центр сервісного обслуговування не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;

- суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО;

- у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений.

Нагадуємо! До 1 вересня 2022 року в Україні триває кампанія  одноразового (спеціального) добровільного декларування - цивілізований спосіб легалізації доходів. Більш детальна інформація за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya .

Телефони для консультацій з даного питання розміщені за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/kampaniya/zvorotniy-zvyazok/ .

Також Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує! До 1 вересня 2022 року в Україні триває кампанія  одноразового (спеціального) добровільного декларування - цивілізований спосіб легалізації доходів. Телефони для консультацій з даного питання розміщені за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/kampaniya/zvorotniy-zvyazok/

Чи може ФОП, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, бути платником ЄП першої групи?

Згідно з п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Згідно з п. 1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 26.07.2005 № 209 зі змінами та доповненнями, торгове місце – площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства.

Отже, фізична особа – підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.

На що вплине підвищення з 1 грудня  розміру мінімальної заробітної плати

Головне управління  ДПС у Полтавській області  звертає увагу, що з 1 грудня 2021року  ми будемо мати новий розмір мінімальної заробітної плати на рівні 6500 грн. за місяць. 

На що це впливає? Насамперед на оплату праці, нарахування ЄВ, в тому числі у ФОП. 

Нарахування ЄВ

Оскільки збільшується розмір мінімальної заробітної плати, то автоматично з 1 грудня збільшується розмір мінімального та максимального  страхового внеску для нарахування ЄВ.

Максимальна база ЄВ з 1 грудня буде становити 97 500 грн. на місяць ЭВ з неї 21 450 грн. (до 01.12.21 -19 800 грн.), а мінімальний ЄВ за кожного працівника, який має сплатити роботодавець – 1430 грн.( до 01.12.21 - 1320 грн.). Але на зарплату працівників осіб з інвалідністю ЄВ нараховується на фактичну суму нарахованої зарплати у розмірі 8,41%, тобто по таких працівниках вимоги щодо мінімального ЄВ не застосовується, як юридичними особами, так і приватними підприємцями.

Зміни для ФОП

Приватні підприємці також мають враховувати, що починаючи з грудня 2021 року вони сплачують ЄВ за себе у розмірі не менше ніж 1430 грн.

Зрозуміло, що збільшення мінімальної заробітної плати призведе і до збільшення   суми нарахованого ПДФО та військового збору.

З 01.12.2021 року також відбудеться підвищення розміру прожиткового мінімуму для всіх груп населення.

Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на грудень  2021 року становить  – 2393 грн.

Прожитковий мінімум у грудні 2021 році для основних соціальних і демографічних груп населення становить :

При цьому, зазначимо, що підвищення розміру мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму з 01.12.2021 року не вплине на розмір тих показників, які встановлюються залежно від розміру мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму станом на 01.01.2021 року, і не змінюються протягом року. Це, зокрема:

· податкова соціальна пільга (далі – ПСП);

· граничний розмір зарплати на місяць, до якої застосовується ПСП;

· добові;

· ставки єдиного податку.

Одночасно нагадуємо , що до 1 вересня 2022 року  в Україні  триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування . Саме протягом цього періоду громадяни зможуть подати одноразову добровільну декларацію та цивілізовано легалізувати свої доходи які були приховані від оподаткування.

Позитиви запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб :

- можливість цивілізованої легалізації активів, які були приховані від оподаткування;

- декларант звільняється від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності у випадку декларування таких активів та сплати збору  з одноразового добровільного декларування;

-додаткові надходження до бюджету, які будуть працювати на легальну економіку України.

Одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається до центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику виключно декларантом в електронній формі засобами Електронного кабінету https://cabinet.tax.gov.ua