Якщо у житловому будинку розташовано 3 чи більше квартир, він вважається багатоквартирним. Власники окремих квартир у багатоквартирних будинках є одночасно співвласниками спільного майна цих багатоквартирних будинків. Так визначено законодавством. Залишилось головне і, як показує практика, найскладніше – усвідомити себе господарями.
На жаль, почуття господаря майже втрачено. Всього близько 20% будинків по всій Україні управляються колективом співвласників. В решті багатоповерхівок мешканці по-перше, просто не знають своїх прав, по-друге, нехтують своїми обов’язками по утриманню спільно сумісного майна. Недосконалість, а подекуди відсутність договірних відносин між співвласниками і надавачами послуг приводить будинок до занедбаного стану.
Згідно ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
За спільне майно кожен з власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку відповідає нарівні з іншими власниками квартир та нежитлових приміщень цього будинку. Отже, кожен співвласник багатоквартирного будинку несе зобов’язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного й капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку.
Закон України № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» зобов’язав співвласників визначитись з формою управління своїм будинком. Ще з 1 липня 2015 року, з моменту набрання чинності Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» в Україні можливі лише 3 форми управління спільним майном.
1. Управління багатоквартирним будинком співвласниками шляхом зборів. Законодавством передбачена можливість управління будинком без створення юридичної особи - це збори співвласників. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком. Але даний спосіб управління може бути прийнятним, скоріш, для невеликих будинків, де власники самостійно можуть утримувати свій будинок, власними силами забезпечуючи його та прибудинкову територію в належному стані.
2. Управління багатоквартирним будинком управителем. Управитель може з’явитися у будинку двома шляхами - або за рішенням співвласників, прийнятим на зборах співвласників чи загальних зборах ОСББ (якщо воно створено у будинку), або ж у результаті конкурсу, проведеного органом місцевого самоврядування.
3. Управління багатоквартирним будинком об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку (асоціацією співвласників багатоквартирних будинків). Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ), що має статус юридичної особи – найбільш досконала форма управління. Її варто застосувати, якщо в будинку є невеликий колектив свідомих співвласників готових працювати в правлінні, контрольно-ревізійній комісії, брати на себе організацію господарської роботи в будинку.
ОСББ – раціональний спосіб управління – частину рішень приймає правління або збори представників.
ОСББ накопичує та ефективно розпоряджається внесками співвласників, що надходять на рахунок об’єднання.
Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків отримують цільові кошти державних та місцевих програм в чому і є перевага такої форми управління багатоквартирним будинком.
На території Гребінківської міської ОТГ створено лише 6 ОСББ:
- «Сезон 2016» по вул Магістральна, 126 в м. Гребінка;
- «Добробут 1» по вул. Полтавська, 6 в м. Гребінка;
- «Пушкіна, 61-А» по вул. Пушкіна, 61-А в м. Гребінка;
- «Весна 2019» по вул. Ватутіна, 9 в м. Гребінка;
- «Надія» по вул. Чехова, 44 в м. Гребінка;
- «Добромир 2017» по вул. Перемоги, 80А в с. Слободо-Петрівка.
Тому закликаємо всіх співвласників багатоквартирних будинків стати господарями спільного майна шляхом створення ОСББ. За консультаціями щодо створення об’єднань звертайтеся до відділу містобудування, архітектури та ЖКГ виконавчого комітету міської ради та відвідайте семінари, що проводяться у рамках програми з енергоефективності в Україні за підтримки Міжнародної фінансової корпорації (International Finance Corporation, ІFC) та Фонду енергоефективності.
