З нагоди чергової річниці з дня народження видатного українського письменника, поета, байкаря та нашого славетного земляка Євгена Павловича Гребінки у громаді відбулися пам’ятні заходи, сповнені щирої вдячності та глибокої шани.
Євген Павлович Гребінка — ім’я, яке назавжди вписане в історію української літератури. Народжений на нашій благодатній полтавській землі, він став справжнім голосом свого часу, людиною, що через слово зуміла передати красу рідного краю, його традиції, духовність і незламний характер українського народу. Його творчість — це жива спадщина, яка й сьогодні хвилює серця, надихає та об’єднує.
Керівництво Гребінківської громади на чолі з міським головою Віталієм Колісніченком відвідали село Марянівку — місце, тісно пов’язане з життям і долею митця. Разом із місцевими жителями та старостою Марянівського старостинського округу Тетяною Ігнатович учасники заходу поклали квіти до могили Євгена Гребінки, вшановуючи пам’ять людини, яка прославила наш край далеко за його межами.
Також у цей день вдячні нащадки принесли квіти до пам’ятника Євгену Гребінці у місті, віддаючи шану великому землякові, чия постать є символом культурної гордості громади.
Особливо зворушливо, що у Гребінківській громаді пам’ять про Євгена Павловича бережуть не лише у день річниці, а й протягом усього року. Уже стало доброю традицією щороку проводити цілу низку заходів, присвячених нашому славному землякові.
Ось і цього року відбувся традиційний конкурс читців, у якому звучали твори Гребінки — проникливі, щирі, сповнені любові до України. У бібліотеках громади організовано тематичні виставки, що знайомлять читачів із життєвим шляхом митця, його творчим доробком і значенням для української культури. А справжнім святом стала урочиста подія у міському будинку культури, де гребінківці знову відчули, як слово письменника оживає у піснях, виступах і спогадах.
Пам’ять про Євгена Павловича Гребінку — це не лише сторінка історії, а жива частина нашої громади, нашої ідентичності та духовної сили. Ми бережемо ім’я знаменитого земляка з гордістю, передаючи цю шану наступним поколінням.
