Наш відважний земляк, командир другої роти першого батальйону четвертої бригади оперативного призначення НГУ імені Героя України Сергія Михальчука «РУБІЖ», старший лейтенант – Чухно Олександр Іванович 23 травня отримав найвищу державну відзнаку – звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно). Сьогодні, у залі засідань Гребінківської міської ради відбулися урочистості з нагоди вручення відомчої заохочувальної відзнаки Національної Гвардії України – медалі «10 років сумлінної служби» нашому земляку Олександру Чухно.
Ця відзнака повинна бути вручена ще у 2023 році. Але мужній командир з 2014 року перебував на передовій, і свою нагороду не встиг за життя отримати.
Олександр був відважним, вмотивованим воїном, надійним товаришем по службі, який врятував життя не одному своєму побратиму, але втратив своє.
Чухно Олександр народився 14 червня 1992 в місті Харків. Навчався в загальноосвітній школі №2 міста Гребінка, після закінчення якої вступив на навчання до Київського політехнічного інституту. В 2014 році був призваний до лав Національної Гвардії України і продовжував службу в місті Львів. Захищав незалежність України під час АТО і до повномасштабного вторгнення виконував бойові завдання в складі четвертої бригади оперативного призначення НГУ імені Героя України Сергія Михальчука «РУБІЖ». З перших днів агресії і до дня своєї загибелі перебував на передовій. Командир другої роти першого батальйону оперативного призначення четвертої бригади був поруч зі своїми побратимами, для яких, старший лейтенант з позивним «ТУРИСТ», був і наставником, і другом, і батьком. Справжній командир, відважний побратим, чуйна людина, вірний друг.
Командир піхотної роти Чухно Олександр Іванович загинув смертю воїна, прикриваючи свій підрозділ.
Сьогодні до Гребінки приїхали побратими Олександра з бригади «Рубіж», щоб передати відзнаку мамі Героя – Валентині Миколаївні. Перед присутніми виступив лейтенант Сергій Єсаулов, зокрема, він сказав:
«Олександр загинув, захищаючи мир та майбутнє кожного з нас. Він прикривав наші спини і віддав своє життя…» Сергій поділився спогадами про вірного друга, про мудрого бойового командира, про освічену молоду людину. Побратим запропонував присутнім послухати вірш Ліни Костенко, який читав Олександр друзям. Жоден зі слухачів не зміг втримати сліз, коли звучали рядки: «Серце вилікує смерть…»
Молитвою пам’яті за загиблими Героями була Хвилина Мовчання.
Гребінківці та гості поклали квіти до портрета Олександра Чухна на Алеї Героїв.
