Відданий військові присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність 30 січня 2024 року під час штурмових дій противника біля міста Авдіївка на Донеччині загинув наш земляк із Загребелля ГЕЙКО Едуард Сергійович. Військовий довгий час вважався зниклим безвісти. Сьогодні Герой повернувся на рідну землю. Схиливши голови та ставши на коліна Гребінківська громада зустрічала воїна-земляка.
Народився Едуард в Гребінці 2 серпня 1996 року. Шкільні роки пройшли в Гребінківській ЗОШ №2, яку закінчив у 2012 році. Після закінчення школи юнак навчався в Березоворудському фаховому коледжі, потім – в Лазірківському професійно-технічному училищі, мріяв стати механіком. Після навчання Едуард працював в локомотивному депо стропальником, але робота потребувала не тільки навиків, але і відповідної освіти. Тому Едуард вступив на навчання до Люботинського професійного ліцею залізничного транспорту.
Потім працював в Києві стропальником у фірмі, яка займалася металом, у будівельному магазині місцевого підприємця.
З початком повномасштабного вторгнення проходив військову службу в званні старшого солдата у складі 2 відділення 1 роти охорони 5 відділу Лубенського РТЦК та СП на посаді старшого стрільця. Та вже згодом був переведений на передові позиції фронту Донецького напрямку. Навіть в складних бойових умовах Едуард продовжував навчатися та прагнув розвиватися у військовій справі, тому і спеціальність вибрав ту, яку потребувала війна – розвідник.
Едуард мріяв про сім’ю, про родинні вечори в домі, де лунав би дитячий сміх. Воїн мріяв про той час, коли вони з нареченою Альоною мали стати чоловіком і дружиною. Але війна не дала їм шанс на щасливий початок…
…Траурний мітинг за загиблим Героєм розпочав міський голова Віталій Колісніченко. Віталій Іванович сказав: «Важко підібрати слова, щоб втішити згорьовану родину, неможливо полегшити пекучий біль від втрати найдорожчої людини – сина, брата, дядька, онука Едуарда Гейка» . Він висловив співчуття родині Героя та назвав імена всіх воїнів-земляків, які віддали своє життя за Україну. Присутні вшанували загиблих хвилиною мовчання. Теплими спогадами про колишнього учня Гребінківської школи №2 поділилася завідувачка філії Опорного закладу Тамара Кулікова. На траурному мітингу виступили староста Слободо-Петрівського старостинського округу Світлана Єфременко, старший офіцер відділення рекрутингу та комплектування 5-го відділу Лубенського РТЦК та СП, капітан Сергій Куліков.
Присутні помолилися за упокій душі Героя разом з духовенством та настоятелем Свято- Георгієвського храму отцем Василієм.
Світла пам’ять захиснику Едуарду Сергійовичу Гейку.
Всі, хто нині у Небесному Війську, навіки залишаться у пам’яті і серцях вдячних українців. Завдяки сміливим, відважним, нескореним захисникам наша Україна була, є і буде!
