Мишоподібні гризуни — це численна група гризунів із класу ссавців. До них належать шкідники з родин мишей та хом’якоподібних (полівки). Гризуни завдають значних збитків сільськогосподарському виробництву, а також є переносниками хвороб небезпечних для людей та свійських тварин. Тому з ними треба вести непримиренну боротьбу, особливо на полях. Харчуються переважно насінням рослин. Значною мірою пошкоджують посіви зернових культур, соняшнику, конопель, зернобобових та багаторічних трав. Протягом року самки дають від 3–4 до 7 і більше приплодів по 3–8 малят у кожному. За сприятливих умов миші розмножуються масово. У полі вони риють неглибокі (30–38 см) нори простої будови, де живуть улітку, восени ж заселяють скирти соломи, різні будівлі, льохи, комори. Серед полівок найбільш поширені й численні сіра (звичайна) та гуртова. Полівки пошкоджують посіви зернових, багаторічних трав та інших культур, значної шкоди завдають сінокосам та пасовищам. Селяться у посівах, на вигонах, перелогових землях, городах, у молодих посадках та садах. Узимку під снігом харчуються сходами озимих зернових. Зимують також у скиртах соломи й сіна. Розмножуються полівки протягом усього теплого періоду, а сіра — у скиртах — і взимку. Одна самка може давати до 88 особин на рік. До того ж, у сірої полівки малята стають статевозрілими через 16–22 дні, а в гуртової — через 2 місяці після народження. За сприятливих умов усе це призводить до масового розмноження гризунів. Шкодочинність полівок дуже висока.
Харчуючись сходами пшениці, полівки утворюють на посівах лисини. У роки ж масового їх розмноження подекуди виникає потреба у пересіванні пошкоджених масивів. Розмноження мишей та полівок може обмежуватися природними чинниками. Так, ранні морози за відсутності снігового покриву, ожеледиці й утворення крижаної кірки на полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу спричинюють загибель цих гризунів. Зниженню їх кількості сприяють також посушливі умови весни й літа. Та попри все це, щільність та шкодочинність мишей та полівок на сільськогосподарських угіддях залишаються досить високими, і тому треба завжди планувати проведення захисних заходів. Заходи з контролю щільності популяцій мишоподібних гризунів поділяють на профілактичні й винищувальні. Найважливішими профілактичними заходами є агротехнічні: дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами на полях і в місцях резервацій гризунів (у лісосмугах та на узбіччях доріг і зрошувальних каналів), своєчасне й без втрат збирання врожаю, своєчасна та якісна оранка. Усе це позбавляє гризунів кормової бази і надійного сховища. Боротьбу з гризунами треба здійснювати як у період масового розмноження, так і в період низької їх чисельності, коли вони живуть у місцях резервацій. Особливу увагу слід приділити посівам озимої пшениці, не допускаючи заселення їх полівками з осені. Для цього перед сівбою озимини треба знищувати гризунів на попереднику й на прилеглих угіддях. Якщо ж на одному гектарі посівів озимих зернових, багаторічних трав та соняшнику щільність мишоподібних гризунів досягає 3–5 і більше колоній, то треба вжити винищувальних заходів, застосовуючи головним чином хімічні та біологічні засоби. Шторм, 0,05% воскові брикети, використовують для знищення мишей та полівок на посівах зернових культур, багаторічних трав. Цей родентицид на зерновій основі з діючою речовиною флокумафен, що є похідним від кумарину і належить до антикоагулянтів крові. Препарат розкладають на полях восени — після збирання врожаю або навесні — у період дефіциту природної їжі для гризунів. Норми витрати — 0,7–1,5 кг/га (1–2 брикети в нору). Принаду відновлюють через кожні 7–10 днів — аж до повного знищення гризунів.
Лабораторії біологічного захисту рослин виготовляють біопрепарат Бактороденцид — зерно, заражене бактеріями мишачого тифу (2 г в нору). Застосовуючи родентициди, слід враховувати видовий склад гризунів, пори року, особливого значення надаючи домінуванню шкідників на кожному полі. Так, найкращою принадою для мишей, що харчуються насінням рослин, є зерно пшениці; для полівок узимку — лише зерно, проте влітку, у спекотну погоду, більш ефективними є зелені рослинні принади. Проте ефективність зернової принади у боротьбі проти полівок в окремих випадках (особливо взимку на озимій пшениці з густим і високим травостоєм) може бути дуже низькою, адже молоді полівки, що народжуються взимку, зерном не харчуються і тому зернової принади уникають. Проти польової миші застосування Бактеродентициду неефективне, оскільки вона зовсім несприйнятлива до бактерій мишачого тифу. Не слід використовувати і зернових отруєних принад, бо польова миша (і лише вона), поїдаючи зерно (зокрема пшеницю), завжди вилущує його, відкидаючи оболонку, що містить у собі найбільше отрути. Ефективним проти цього гризуна може бути застосування аміачної води, Шторму.