Сервіс «Електронний кабінет»: Довідку про доходи можна отримати без відвідування податкової

Про переваги електронних сервісів ДПС та особливості цьогорічної кампанії декларування в ході нещодавньої зустрічі із редактором газети «Лубенщина»  розповів  начальник Лубенської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Полтавській області Олександр Коломієць. Посадовець зауважив, що наразі триває кампанія декларування доходів громадян та електронного декларування доходів державних службовців за 2020 рік. Так для заповнення декларацій громадянам необхідно мати інформацію про отримані доходи. Для цього не обов’язково відвідувати податкову службу. Довідку про доходи можна отримати он-лайн, скориставшись сервісом «Електронний кабінет». 

Для цього, маючи електронний цифровий підпис (ЕЦП), необхідно за адресою http://cabinet.tax.gov.ua, або через офіційний веб-портал ДПС України (https://tax.gov.ua)  здійснити вхід до Електронного кабінету і в розділі «ЕК для громадян» обрати «Запит про суми виплачених доходів». В ході зустрічі Олександр Коломієць повідомив про можливість отримання фізичними особами електронного цифрового підпису (ЕЦП) через додаток Приват 24 (у разі наявності відкритого рахунку у даному банку) або скористатись послугами акредитованих центрів сертифікації ключів АЦСК.

Начальник ДПІ проінформував про переваги сучасних електронних сервісів, які забезпечують платникам більш мобільніший зв’язок з контролюючим органом, та висловив сподівання, що користуючись електронними сервісами ДПС платники  не лише зекономлять свій час, а й отримають додаткову мотивацію для дистанційного спілкування під час карантину.

Випадки та підстави для здійснення скасування реєстрації РРО

Лубенський сектор організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що відповідно до п. 1 глави 4 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок №547) реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли:

1) суб’єктом господарювання подано Заяву про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за формою № 4-РРО, наведену у додатку 4 до Порядку №547 (далі – заява про скасування реєстрації за ф. № 4-РРО);

2) вичерпано строк служби РРО, вказаний у реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр екземплярів РРО) або у паспорті (формулярі) РРО, який не включений до Реєстру екземплярів РРО та був зареєстрований у контролюючому органі до створення Реєстру екземплярів РРО;

3) закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО;

4) РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО);

5) виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Реєстру РРО;

6) установчі документи суб’єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;

7) наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання – банкрута;

8) наявне судове рішення щодо припинення суб’єкта господарювання, що не пов’язане з банкрутством;

9) суб’єкт господарювання – фізична особа – підприємець померла, а також у разі оголошення такої особи померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;

10) в контролюючих органах наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення суб’єкта господарювання;

11) викрадено РРО;

12) змінено власника РРО;

13) щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями, як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання.

14) суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням програмного РРО (далі – ПРРО) вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.

При цьому, суб’єкти господарювання, які у зв’язку із застосуванням ПРРО вирішили відмовитися від застосування РРО, строк служби яких не закінчився, мають скасувати реєстрацію таких РРО згідно з Порядком №547 із поданням до контролюючих органів звітних документів, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (п. 8 глави 4 розділу II Порядку № 547).

Скасування реєстрації РРО на підставах, визначених у п.п. 1, 11, 12 та 14 п. 1 глави 4 розділу II Порядку №547, здійснюється за заявою суб’єкта господарювання, а на підставах, визначених у п.п. 2 - 10, 13 п. 1 глави 4 розділу II Порядку №547, може здійснюватися за заявою суб’єкта господарювання або примусово за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації РРО (п. 2 глави 4 розділу II Порядку № 547).

Рішення про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій оформлюється за формою № 5-РРО (додаток 5 до Порядку № 547).

Таке рішення підписується керівником контролюючого органу за місцем реєстрації РРО або уповноваженою особою контролюючого органу.

Пунктом 5 глави 4 розділу II Порядку №547 встановлено, що контролюючий орган за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО, визначених у п.п. 4 - 10, 13 п. 1 глави 4 розділу II Порядку №547, приймає рішення про скасування реєстрації РРО у разі, якщо суб’єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації за ф. № 4-РРО та такі підстави залишилися актуальними.

Контролюючий орган за місцем реєстрації РРО у випадках, передбачених п.п. 2 та 3 п. 1 глави 4 розділу II Порядку №547, попереджає суб’єкта господарювання за місяць до настання терміну про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.

Скасування реєстрації РРО проводиться контролюючим органом не пізніше двох робочих днів з дня настання терміну виведення з експлуатації РРО (п. 6 глави 4 розділу II Порядку №547).

Підстави анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами

Лубенський сектор організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Полтавській області доводить до відома платників, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами, про підстави анулювання ліцензії.

Нормами ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон №481) встановлено, що ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:

заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;

рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб’єкта господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

рішення суду про встановлення факту торгівлі суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;

рішення суду про встановлення факту переміщення суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;

порушення вимог ст. 15³ Закону № 481 щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях;

отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися / не погоджувалися такими органами;

встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

Запитували? Відповідаємо!

Чи передбачена відповідальність за ненадання фізичним особам - підприємцям первинних документів на товар постачальниками – фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку першої групи, що здійснюють торгівлю на ринках.

Відповідно до п. 6 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Згідно з п. 296.10 ст. 295 Кодексу РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Водночас, відповідно до п. 15 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

 Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України  https://www.facebook.com/TaxUkraine та  ДПС у Полтавській області  https://www.facebook.com/tax.poltava/.

Репетитори зобов’язані задекларувати неоподатковані доходи

Головне управління ДПС у Полтавській області  повідомляє, що вчителі та викладачі, які не зареєстровані суб'єктами підприємницької діяльності, але надавали в 2020 році репетиторські послуги учням та студентам, зобов’язані задекларувати свої доходи.

Як зазначають податківці, до репетиторських послуг належить підготовка дітей до школи, незалежного тестування, вступу до навчальних закладів, навчання з будь-яких предметів, а також виконання контрольних, курсових, дипломних робіт тощо.

Громадянам, які отримали неоподатковані доходи, необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік, а також сплатити до бюджету з таких доходів податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовий збір - 1,5 %.

Декларацію можна подати особисто платником або уповноваженою на це особою, надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення або засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису у порядку, визначеному законодавством.

Декларацію необхідно подати до державної податкової інспекції за місцем податкової адреси платника не пізніше 30 квітня 2021 року.