Запитували? Відповідаємо!
Чи всі види медичних послуг (коди УКТ ЗЕД послуг) потребують обов’язкового застосування РРО?
Статтею 3 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров’я», із змінами та доповненнями, визначено, що послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) - це послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров'я або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.
Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.
Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Дія Закону № 265 поширюється на всіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Отже, Закон № 265 не визначає обмежень щодо видів економічної діяльності суб'єктів господарювання, а Податковий кодекс України регулює питання сфери застосування РРО та/або програмних РРО відповідно до певних видів економічної діяльності.
Новації законодавства: списання штрафних санкцій та пені за умови сплати податкового боргу за основним платежем
Закон України від 04.12.2020 № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072, набув чинності з 10.12.2020) спрямований на соціальну підтримку у 2020-2021 роках застрахованих осіб та надання допомоги суб’єктам господарювання (юридичним особам, фізичним особам - підприємцям) на вищезазначений період.
Зокрема, Законом №1072 підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі Кодекс) доповнено пунктом 2 3 такого змісту:
"2 3. У разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 1 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов'язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.
Положення цього пункту не застосовується щодо:
а) великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 Кодексу;
б) осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;
в) осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;
г) банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
д) осіб, які мають податковий борг з митних платежів;
е) осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.
Штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв'язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню, а нараховані підлягають коригуванню до нульових показників."
Платники податків на яких поширюється положення пункту 23 підрозділ 10 розділу ХХ Кодексу, які виявлять бажання скористатися можливістю списання податкового боргу з штрафних санкцій та пені за умови сплати податкового боргу за основним платежем, мають подати до органу ДПС за місцем обліку такого податкового боргу заяву про наміри скористатись положенням пункту 23 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (примірна форма додається).
Заява платника має бути оформлено датою не раніше дати набрання чинності пунктом 23 (10.12.2020) та не пізніше дати закінчення шестимісячного строку, що надається платнику для сплати основної суми податкового боргу, який обліковувався станом на 01.11.2020 (09.06.2021).
Заяви платником податків мають подаватися по кожному з платежів (з урахуванням відкритих ІКП) окремо.
При цьому участь у процедурі, визначеній пунктом 23, будуть приймати лише платежі, по яких законодавством та податковим обліком передбачається нарахування та сплата поточних податкових зобов’язань (по деклараціях, розрахунках, по сумі донарахувань з основної суми платежу згідно з податковими повідомленнями-рішеннями).
Неподаткові платежі, а також платежі, за якими передбачається нарахування лише штрафних (фінансових) санкцій та/або пені та не передбачається нарахування податкових зобов’язань, не приймають участі у процедурі, визначеній пунктом 23.
Заяви подаються платником до головного управління ДПС за місцем адміністрування відповідного платежу (з урахуванням відкритих ІКП). У разі, коли платник податків має намір скористатися процедурою, визначеною пунктом 23, по декількох платежах, які адмініструються у різних головних управліннях ДПС, він має подати заяви до кожного такого головного управління ДПС окремо.
Сплату основної суми податкового боргу, який обліковувався станом на 01.11.2020, платник може здійснювати одним платежем або частковими платежами, суми яких та дати їх сплати визначаються платником податків самостійно.
Після надходження до податкового органу заяви платника податків перевіряється виконання платником вимоги щодо повної сплати поточних податкових зобов’язань, які підлягали сплаті у період з 01.11.2020 до дати, що передувала даті, зазначеній у заяві платника податків (з урахуванням черговості платежів, визначених платником).
У разі, якщо платником не сплачено повної суми таких поточних платежів, це є підставою для відмови платнику у прийнятті такої заяви до розгляду.
Після надходження до податкового органу заяви платника податків та проходження перевірки по першому етапу здійснюється наступний моніторинг:
- сплати платником грошовими коштами основної суми податкового боргу, яку платник має погасити у період від дати, зазначеній ним у заяві, до граничного терміну (останній день шестимісячного періоду з дня набрання чинності Законом № 1072 (10.12.2020), який надається платнику для сплати цього боргу (09.06.2021 включно));
- сплати у повному обсязі поточних податкових зобов’язань (які підлягають сплаті у період з дати, зазначеній платником у заяві, до дати повної сплати основної суми податкового боргу (який обліковувався станом на 01.11.2020), граничний термін - 09.06.2021 включно.
При недотриманні платником однієї чи обох умов другого етапу моніторингу, платнику направляється відмова у застосуванні пункту 23.
У разі, якщо платник своєчасно не подає до органу ДПС декларації (розрахунки) з платежу, щодо якого ним подано заяву про участь у процедурі по пункту 23 з дати подання заяви по дату повної сплати основної суми податкового боргу або до граничної дати (09.06.2021), платник податків визнається таким, що не виконує умови щодо сплати поточних податкових платежів, і такому платнику податків направляється відмова у застосуванні пункту 23.
У разі, якщо платник подає до органу ДПС декларації (розрахунки) з платежу, по якому ним подано заяву щодо участі у процедурі по пункту 23 з дати подання заяви по дату повної сплати основного платежу або до граничної дати (09.06.2021), однак при цьому у цих деклараціях (розрахунках) відсутні податкові зобов’язання до сплати, платник визнається таким, що виконав умови сплати поточних податкових платежів, відмова у такому випадку не направляється, і за умови сплати основної суми податкового боргу, що склалася станом на 01.11.2020 списуються штрафи і пеня.
Штрафні санкції, довідково розраховані у зв’язку зі сплатою податкового боргу за грошовими зобов’язаннями, що виник станом на 01.11.2020, підлягають зменшенню та не підлягають застосуванню.
Також підлягає скасуванню пеня, автоматично нарахована у зв’язку зі сплатою податкового боргу за грошовими зобов’язаннями, що виник станом на 01.11.2020.
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» про застосування програмних РРО
В Гребінківській державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Полтавській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» про застосування програмних РРО.
На запитання платників податків відповідав начальник Гребінківської ДПІ Головного управління ДПС у Полтавській області Олександр Шарапка. Отож, розповідаємо, що турбує платників, та які питання пролунали під час гарячої лінії.
Громадяни отримали відповіді щодо ключових новацій законів «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (закони № 128-IX та № 129-IX від 20.09.2019).
Питання: Яким є граничний обсяг доходів, який дозволяє фізичним особам – підприємцям не застосовувати РРО/ПРРО?
Відповідь: Граничний обсяг доходів, який дозволяє фізичним особам – підприємцям не застосовувати РРО/ПРРО протягом 2021 року – 1 320 000 грн (встановлюється, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (МЗП), встановленої на 1 січня звітного року і у 2021 році такий граничний дохід не повинен перевищувати 220 МЗП). Крім того РРО/ПРРО не застосовуються ФОП – платниками єдиного податку, які перебувають на першій групі спрощеної системи оподаткування.
Питання: Як відмовитися від РРО і почати застосовувати програмні реєстратори?
Відповідь: Суб'єкти господарювання, які у зв'язку із застосуванням програмних реєстраторів розрахункових операцій вирішили відмовитися від застосування РРО, строк служби яких не закінчився, повинні скасувати реєстрацію таких реєстраторів розрахункових операцій у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, із поданням до контролюючих органів звітних документів, передбачених Законом про РРО.
Питання: Чи обов’язково використовувати РРО за надані платні послуги у сфері охорони здоров'я?
Відповідь: Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами) визначено, що з 1 січня 2021 при проведенні розрахункових операцій за надані платні послуги у сфері охорони здоров'я застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) є обов’язковим.
У той же час, статтею 9 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (із змінами) передбачено, що РРО/ПРРО не застосовується у разі здійснення розрахунків за надані платні послуги у сфері охорони здоров'я у безготівковій формі (з рахунку на рахунок), через банківські установи, та виключно через сервіси переказу коштів або за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування.
Запрошуємо платників на підписку електронних сервісів: Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua та спілкування з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».
Про електронні сервіси ДПС та переваги звітування в електронному вигляді - на «гарячій лінії» в Оржицькій ДПІ
В Оржицькій ДПІ Головного управління ДПС у Полтавській області днями відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо переваг використання платниками податків електронних сервісів ДПС, зокрема, щодо подання звітності в електронному вигляді.
На запитання платників відповідала в.о.начальника Оржицької ДПІ ГУ ДПС у Полтавській області Раїса Мазняк.
Питання. Які електронні сервіси ДПС допомагають в дистанційному спілкуванні з податковою службою?
Відповідь. В дистанційному спілкуванні з органами ДПС допомагають електронні сервіси ДПС:
- «Єдине вікно подання електронної звітності» - спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення, яке розміщено на вебпорталі ДПС у розділі «Головна/ Електронна звітність/ Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»;
- «Електронний кабінет» - інформаційно-телекомунікаційна система вхід до якої здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/, а також через вебпортал ДПС https://tax.gov.ua/.
Питання. Назвіть переваги подання звітності в електронному вигляді
Відповідь. Податковим кодексом України передбачено поданння звітності в електронному вигляді і є можливим за умови отримання електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів та укладення договору з органом державної податкової служби за місцем реєстрації договору про визнання електронних документів.
Перевагами подання платниками податків звітності в електронному вигляді є економія часу на її подання, постійна актуалізація (оновлення) програмного забезпечення відповідно до останніх змін у податковому законодавстві, захищення від несанкціонованих переглядів та втручань, арифметичний контроль за показниками податкової звітності, автоматичне створення архіву електронних копій звітів, квитанцій та інших документів.
Питання. Чи може підприємець подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування через «Електронний кабінет»?
Відповідь. За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету підприємець має можливість направити до ДПС разом із супровідним листом у форматі pdf: заяву про застосування спрощеної системи оподаткування; розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування. Інформацію щодо отримання та реєстрації заяви в ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи - у вкладці «Відправлені документи».
Питання. Як в Електронному кабінеті створюється податкова декларація платника єдиного податку – ФОП?
Відповідь. Створення, редагування, підписання та надсилання податкової звітності здійснюється в режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.
При формуванні податкової декларації користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму податкової декларації за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».
Покрокову допомогу щодо створення електронних документів розміщено в відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога».
Питання. Де платник податків має змогу дізнаватися про зміни в законодавстві, слідкувати за наданням роз'яснень?
Відповідь. Про зміни в законодавстві, слідкувати за наданням роз'яснень, консультацій та іншої інформації платник податків має змогу в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (http://zir.tax.gov.ua/), де можливо передивитись «Запитання – відповіді з Бази знань»; «Нормативні та інформаційні документи»; «Останні зміни в законодавстві»; «Письмові консультації» тощо.
