В Лубенському районі в сільських населених пунктах в багатьох випадках населення для питних цілей використовує воду з шахтних колодязів. Найбільшим ризиком, що виникає під час споживання такої води, є мікробіологічне забруднення та підвищений вміст нітратів.
Вимоги до облаштування та утримання шахтних колодязів визначені Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10).
Що треба врахувати при облаштуванні колодязів?
1.Ізолювати колодязь від проникнення поверхневого стоку ( дощових і талих вод).
2.Влаштування стінок колодязя проводити переважно монолітним залізобетоном, бетонними або залізобетонними кільцями, за їх відсутності- керамікою, цеглою, каменем або деревом. Стінки колодязя повинні бути щільними, без шпарин та тріщин.
3.Каміння для влаштування стінок колодязя повинно бути з міцних та стійких порід і укладатись на цементний розчин.
4. В разі використання дерев’яних зрубів слід застосовувати колоди завтовшки не менше ніж 0,25 м, прямі без глибоких шпарин, не вражені грибком, витримані ( заготовлені не менше ніж за 5-6 місяців до їх використання).
При цьому перевагу необхідно надавати таким породам дерев як вільха, в’яз, берест.
5.Підводну частину стінок колодязя потрібно заглиблювати у водоносний гори зонт не більше ніж на 1 м. для кращого його розкриття та збільшення шару води. При слабкому водоносному потоці необхідно розширити зруб колодязя у нижній частині.
6.У разі влаштування колодязя у піщаних грунтах на його дні влаштовують зворотний піщано-гравійний фільтр.
7.Для опущення в колодязь людини з метою очистки та ремонту в стінки колодязя необхідно вставити металеві скоби, розміщені у шахматному порядку.
8.Наземна частина колодязя (оголовок), призначена для захисту шахти від забруднень та спостереження за водозабором, влаштовується не менше як на 0,8 м. вище поверхні землі. З метою захисту від засмічення оголовок повинен щільно закриватись кришкою з металу чи дерева або мати залізобетонне перекриття з люком, який також закривається кришкою. Зверху оголовка обладнується дашок, навіс або оголовок вміщують у будку.
9.Для підйому води із колодязя слід застосовувати насоси ( краще електрозанурювальні). Зливна труба насосу повинна мати гачок для підвішування відра. У разі неможливості застосування насоса допускається обладнання колодязя коловоротом або міцно прикріпленим «журавлем» з відром для загального користування. Біля колодязя слід влаштувати підставку для відер, навколо споруди повинні бути огорожа радіусом не менше 2-х м. з фірткою та стежка з твердим покриттям від фіртки до колодязя.
10.Для захисту колодязя від забруднення поверхневими стоками слід влаштувати перехоплюючи канави які відводять стоки від колодязя, навколо колодязя необхідно роботи «замок» із замішаної та пошарово утрамбованої глини чи суглинку глибиною 2 м. і шириною 1 м. або бетонувати майданчик радіусом не менше ніж 2 м.
11.Для індивідуальних шахтних колодязів відстань від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, місць утримання худоби та інших місць забруднення грунту повинна становити не менше ніж 20 м.
ВИМОГИ ДО УТРИМАННЯ КОЛОДЯЗІВ:
- Не дозволяється підйом води відрами, які приносяться населенням, черпати воду з громадського відра принесеними з дому ковшами;
- Не рідше 1 разу на рік проводити чистку колодязя ( бажано весною або восени);
- Після кожного ремонту і чистки повинна проводитись дезінфекція;
- Дезінфекція підводної частини колодязя проводиться об’ємним способом. Після дезінфекції необхідно провести лабораторні дослідження на санітарно-хімічні та мікробіологічні показники;
- Колодязі з непридатною для пиття водою повинні бути ліквідовані.
Пам’ятайте, що правильне облаштування колодязів та контроль за якістю питної води – запорука Вашого здоров’я!
